вихоритися

ВИ́ХОРИТИСЯ (здіймати сніг, пил і т.ін., утворюючи вихор), ВИ́ХОРИТИ, ВИ́ХРИ́ТИ, ВИ́ХРИ́ТИСЯ, КРУТИ́ТИСЯ рідше. Перед його очима куйовдилась денна завірюха, крутилась, вихорилась (Панас Мирний); Хоч вихорить час від часу метелиця, та над широкими просторами шугають уже теплі вітри (з газети); З темних піль Вихрила сніжна заметіль (А. Малишко); І летить метелиця, І лапатий сніг. Вихриться і стелиться, Падає до ніг (Л. Первомайський).

Значення в інших словниках

1. вихоритися — ви́хоритися 1 дієслово недоконаного виду про вітер ви́хоритися 2 дієслово недоконаного виду про волосся  Орфографічний словник української мови
2. вихоритися — I -иться і вихритися, вихриться, недок. Здійматися, крутитися, утворюючи вихор, вихори (див. вихор I 1)). II -иться і вихритися, вихриться, недок. Стояти вихором, вихрами (див. вихор II).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вихоритися — ВИ́ХОРИТИСЯ¹, иться, ВИ́ХРИ́ТИСЯ, ви́хри́ться, недок. Здійматися, крутитися вихором (див. ви́хор¹). Золотистим пилом вихориться сніг за гуртом дітлахів, що “поїздом” санчат мчать з гори (І.  Словник української мови у 20 томах
4. вихоритися — див. вирувати; крутитися  Словник синонімів Вусика
5. вихоритися — ВИ́ХОРИТИСЯ¹, иться і ВИ́ХРИ́ТИСЯ, ви́хри́ться, недок. Здійматися, крутитися, утворюючи вихор, вихори ( див. ви́хор¹ 1). Золотистим пилом вихориться сніг за гуртом дітлахів, що "поїздом" санчат мчать з гори (Вол., Озеро..  Словник української мови в 11 томах
6. вихоритися — Ви́хоритися, -рюся, -ришся гл. Вихриться, кружиться вихремъ. Заверюха крутилась, вихорилась. Мир. ХРВ. 278. (Думки) як завірюха крутились, вихорились. Мир. ХРВ. 29.  Словник української мови Грінченка