Словник української мови у 20 томах

вихоритися

ВИ́ХОРИТИСЯ¹, иться, ВИ́ХРИ́ТИСЯ, ви́хри́ться, недок.

Здійматися, крутитися вихором (див. ви́хор¹).

Золотистим пилом вихориться сніг за гуртом дітлахів, що “поїздом” санчат мчать з гори (І. Волошин);

Флорина задивилася у вікно, на осінній сад, що вихорився жовтавим листом (С. Чорнобривець);

Все помішалося вкупу – і заводи музики, і людський гук, гомін, .. – все гуде, гукає, лящить, верещить, все вихориться, наче завірюха зимою... (Панас Мирний);

В кожного безліч думок вихрилось в голові (О. Копиленко).

ВИ́ХОРИТИСЯ², иться, ВИ́ХРИ́ТИСЯ, ви́хри́ться, недок.

Стояти вихром, вихрами (див. ви́хор²).

Над скронею в неї вихорилося пополовіле волосся (С. Чорнобривець);

Невпорядкований чуб вихрився, надаючи Саїдові вигляду людини, що здатна упертися плечем у землю і спинити її одвічний біг (Іван Ле);

Під кашкетом сторч, скуйовджено і без пуття вихрилося руде волосся (Ю. Смолич).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. вихоритися — ви́хоритися 1 дієслово недоконаного виду про вітер ви́хоритися 2 дієслово недоконаного виду про волосся  Орфографічний словник української мови
  2. вихоритися — I -иться і вихритися, вихриться, недок. Здійматися, крутитися, утворюючи вихор, вихори (див. вихор I 1)). II -иться і вихритися, вихриться, недок. Стояти вихором, вихрами (див. вихор II).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вихоритися — див. вирувати; крутитися  Словник синонімів Вусика
  4. вихоритися — ВИ́ХОРИТИСЯ (здіймати сніг, пил і т.ін., утворюючи вихор), ВИ́ХОРИТИ, ВИ́ХРИ́ТИ, ВИ́ХРИ́ТИСЯ, КРУТИ́ТИСЯ рідше. Перед його очима куйовдилась денна завірюха, крутилась, вихорилась (Панас Мирний); Хоч вихорить час від часу метелиця...  Словник синонімів української мови
  5. вихоритися — ВИ́ХОРИТИСЯ¹, иться і ВИ́ХРИ́ТИСЯ, ви́хри́ться, недок. Здійматися, крутитися, утворюючи вихор, вихори ( див. ви́хор¹ 1). Золотистим пилом вихориться сніг за гуртом дітлахів, що "поїздом" санчат мчать з гори (Вол., Озеро..  Словник української мови в 11 томах
  6. вихоритися — Ви́хоритися, -рюся, -ришся гл. Вихриться, кружиться вихремъ. Заверюха крутилась, вихорилась. Мир. ХРВ. 278. (Думки) як завірюха крутились, вихорились. Мир. ХРВ. 29.  Словник української мови Грінченка