Словник синонімів української мови

вичиняти

ВИЧИ́НЮВАТИ (піддаючи сиру шкуру спеціальній обробці, робити її придатною для використання), ВИЧИНЯ́ТИ, ЧИНИ́ТИ, ВИПРАВЛЯ́ТИ, ДУБИ́ТИ рідше. — Док.: ви́чинити, ви́правити, ви́дубити. У скіфів шкіряне виробництво досягло високого рівня: шкіру майстерно вичиняли, фарбували (з журналу); Отак він зачастив у родину чинбаря, з часом.. навчився чинити волові, кінські й козлячі шкури (М. Стельмах).

Словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. вичиняти — вичиня́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. вичиняти — див. вичинювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вичиняти — ВИЧИНЯ́ТИ див. вичи́нювати.  Словник української мови у 20 томах
  4. вичиняти — ВИЧИНЯ́ТИ див. вичи́нювати.  Словник української мови в 11 томах