вичиняти

вичиня́ти

див. вичинювати.

Значення в інших словниках

1. вичиняти — вичиня́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. вичиняти — ВИЧИНЯ́ТИ див. вичи́нювати.  Словник української мови у 20 томах
3. вичиняти — ВИЧИ́НЮВАТИ (піддаючи сиру шкуру спеціальній обробці, робити її придатною для використання), ВИЧИНЯ́ТИ, ЧИНИ́ТИ, ВИПРАВЛЯ́ТИ, ДУБИ́ТИ рідше. — Док.: ви́чинити, ви́правити, ви́дубити.  Словник синонімів української мови
4. вичиняти — ВИЧИНЯ́ТИ див. вичи́нювати.  Словник української мови в 11 томах