вроздріб
ВРО́ЗДРІБ (УРО́ЗДРІБ) (окремо один від одного), НАРО́ЗДРІБ, ВРО́ЗКИД (УРО́ЗКИД), РОЗКИ́ДАНО, ВРО́ЗСИП (УРО́ЗСИП), ВРО́ЗРІЗ (УРО́ЗРІЗ), ВРО́ЗКИДЬ (УРО́ЗКИДЬ) рідше, БЕ́ЗБАЧ (БЕ́ЗБАШ) діал. — Чутки ходять, що в місті бунтують робочі, дружно за себе стоять, не те, що ми — уроздріб, хто в горо́х, а хто в сочевицю, — після довгої мовчанки заговорив Семен (І. Цюпа); Він завше лаяв інородців, але нароздріб, а йому дуже хотілося лаяти їх оптом (В. Самійленко); Іти врозкид; Косарі в обідній час відпочивали під дикими грушами, що росли розкидано в полі, при дорогах (М. Томчаній); У Божовці хати не стояли одна проти однієї, а стояли хати там урозсип (Марко Вовчок); Мудрість і багатство все ідуть врозріз (А. Кримський); По дворі росли подекуди урозкидь старі акації (І. Нечуй-Левицький); Ось гноми безбач дріботять, Іти у парах не хотять (переклад М. Лукаша). — Пор. 1. окре́мо.
ОКРЕ́МО (не разом, не підряд), ЗОКРЕ́МА́, РІ́ЗНО, НА́РІЗНО, ПО́РІЗНО, ОСІ́БНО рідше. Чоловіки лежать на зеленій траві окремим гурточком, жінки групувалися окремо (Григорій Тютюнник); Шумно влетівши в кімнату, Боря.. привітався до кожного зокрема (О. Гончар); Цілий день вони робили — зрідка укупі, .. сливе завсіди різно (Марко Вовчок); — Раніше, як хлопці й дівчата вчилися нарізно, більше цього гріха траплялося (Панас Мирний); Кожний осібно й усі разом голосно розповідали про недавно пережиті хвилини (Н. Кобринська). — Пор. вро́здріб.
Словник синонімів української мови