вуй
ДЯ́ДЬКО (брат батька або матері; чоловік тітки), ДЯ́ДЯ розм.; ДЯ́ДЬО розм.; ВУ́ЙКО діал., ВУЙ діал. (брат матері); СТРИЙ діал., СТРИК діал., СТРИ́ЙКО діал. (брат батька). — Атож, лишуся до ранку, — радіючи нагоді побути цілу ніч з своєю ріднею, погодився з дядьком Остап. — То кличте ж до хати, дядю Федоре (А. Головко); — Нема чого йти додому, — думав пустунчик, — отець, напевно, уб'є на смерть. Утечу найліпше до вуйка, там бабуня мене не дасть (С. Ковалів); Князь з роду Ольговичів, Всеволод, знехтувавши родом і старшинством, напав на свого стрия Ярослава (П. Загребельний); Часом його стрик, Павло Гаєвий, передержав його якийсь час у себе, але недовго (Лесь Мартович); — Що там дома, що мати, стрийко, брати? (Юліан Опільський).
Словник синонімів української мови