вуй

ВУЙ, ву́я, ч., діал.

Те саме, що ву́йко 1, 2.

Великий князь Рюрик, вуй по матері, княгині Агафії Ростиславівні, за тодішніми звичаями вважався після батька найближчим родичем (В. Малик);

Змагаються брати з братами, по їхній смерті надходить черга двоюрідним братам, а далі вже вуям, і так без краю й кінця: поки не лишиться в родах жодного мужа (І. Білик).

Значення в інших словниках

1. вуй — вуй іменник чоловічого роду, істота діал.  Орфографічний словник української мови
2. вуй — вуя, ч., діал. Те саме, що вуйко 1), 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вуй — вуй брат матері або батька (ст)||вуйко, вуйцьо  Лексикон львівський: поважно і на жарт
4. вуй — Дядько, брат матері  Словник застарілих та маловживаних слів
5. вуй — ДЯ́ДЬКО (брат батька або матері; чоловік тітки), ДЯ́ДЯ розм.; ДЯ́ДЬО розм.; ВУ́ЙКО діал., ВУЙ діал. (брат матері); СТРИЙ діал., СТРИК діал., СТРИ́ЙКО діал. (брат батька).  Словник синонімів української мови
6. вуй — ВУЙ, ву́я, ч., діал. Те саме, що ву́йко 1, 2.  Словник української мови в 11 томах
7. вуй — Вуй, вуя м. Дядя. Желех. ум. вуйко. см. стрий, дядько.  Словник української мови Грінченка