1. Словник української мови у 20 томах

вуй

ВУЙ, ву́я, ч., діал.

Те саме, що ву́йко 1, 2.

Великий князь Рюрик, вуй по матері, княгині Агафії Ростиславівні, за тодішніми звичаями вважався після батька найближчим родичем (В. Малик);

Змагаються брати з братами, по їхній смерті надходить черга двоюрідним братам, а далі вже вуям, і так без краю й кінця: поки не лишиться в родах жодного мужа (І. Білик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вуй — вуй іменник чоловічого роду, істота діал. Орфографічний словник української мови
  2. вуй — вуя, ч., діал. Те саме, що вуйко 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вуй — вуй брат матері або батька (ст)||вуйко, вуйцьо Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. вуй — Дядько, брат матері Словник застарілих та маловживаних слів
  5. вуй — ДЯ́ДЬКО (брат батька або матері; чоловік тітки), ДЯ́ДЯ розм.; ДЯ́ДЬО розм.; ВУ́ЙКО діал., ВУЙ діал. (брат матері); СТРИЙ діал., СТРИК діал., СТРИ́ЙКО діал. (брат батька). Словник синонімів української мови
  6. вуй — ВУЙ, ву́я, ч., діал. Те саме, що ву́йко 1, 2. Словник української мови в 11 томах
  7. вуй — Вуй, вуя м. Дядя. Желех. ум. вуйко. см. стрий, дядько. Словник української мови Грінченка