1. Словник української мови у 20 томах

вуйко

ВУ́ЙКО, а, ч., діал.

1. Дядько по матері, брат матері.

– Се мій вуйко, брат моєї мами (І. Франко);

Ви поглянули б лише в кімнату, їх усіх сиділо у бабусі за святвечірнім столом .. Вся рідня – не тільки діти і внуки, але й тітки, вуйки, стрийки з жінками, вуєчні і стриєчні браття і сестри, друзі і челядь (Віра Вовк).

2. Старший віком чоловік; дядько (у 2 знач.).

Його [керівника станції] за тихість та лагідність вдачі жінки-гектарниці називають вуйком (О. Гончар);

Маленький хлопчина Василько сидить на скелястому березі Дністра. Він доглядає кіз сільського багача вуйка Данила (О. Бердник).

3. перен. У Карпатах – назва ведмедя.

Вниз западалися боки гори у глибокі чорні ізвори, звідки родились холодні потоки, куди не ступала людська нога, де плекався тільки бурий ведмідь, страшний ворог маржини – “вуйко” (М. Коцюбинський);

Виходить вуйко вранці по суниці, Солодкі в дуплах видирать меди (Л.Первомайський);

Ще повиті долини сніговими заметами, ще не виходить із своєї гаври ведмідь-вуйко, ще не скинули з себе кучеряву паморозь смереки, а земля вже обіймається з сонячним промінням (І. Пільгук).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вуйко — Ву́йко: — дядько (брат матері або чоловік тітки) [X] — дядько (брат матері) [1] — дядько [47;I] — дядько по матері, брат матері [48] — дядько, брат матері [IV] — дядько, дядечко (материн брат) [XII] — «Вуйко» пояснене словом «дядько»... Словник з творів Івана Франка
  2. вуйко — ву́йко іменник чоловічого роду, істота діал. Орфографічний словник української мови
  3. вуйко — Ву́йко. Дядько, родич по материнській лінії. Панок з Волині, котрий, приїхавши на Буковину в село Н. в дрібних спадкових справах, пізнав ся там з одним з Цилевих вуйків, а від сего дістав ся на кватиру студента (Галіп, 36) // пол. Українська літературна мова на Буковині
  4. вуйко — Вуй, дядько, брат матері, брат жінки; ЕВ. ведмідь. Словник синонімів Караванського
  5. вуйко — -а, ч., діал. 1》 Дядько з боку матері, брат матері. 2》 Про старшого віком чоловіка (звичайно в шанобливому звертанні). Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. вуйко — ву́йко 1. брат матері (ст); брат матері або батька (м, ср): Вуйко, напевно, сидить у кімнаті біля столу, насупивши брови, і читає Овідія або виправляє школярські зошити, закривши долішньою губою сиві підстрижені вуса (Нижанківський)|| = вуй 2. знев. Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. вуйко — ВЕДМІ́ДЬ (великий хижий ссавець із незграбним масивним тілом, укритим густою шерстю), КЛИШОНО́ГИЙ жарт., БУРМИ́ЛО жарт.; МЕДВІ́ДЬ діал., ВУ́ЙКО діал. А громада.. рушила на ведмедів дивитись, що цигани навели в село (Г. Словник синонімів української мови
  8. вуйко — ВУ́ЙКО, а, ч., діал. 1. Дядько по матері, брат матері. — Ні, донько! — обізвався її вуйко помиряючи.., мов вибачаючи свою сестріницю за її жорстокість (Коб., III, 1956, 159). 2. Про старшого віком чоловіка (звичайно при шанобливому звертанні). Словник української мови в 11 томах
  9. вуйко — Вуйко, -ка м. 1) ум. отъ вуй. Кіндрат свині брат, а кабана вуйко. Ном. № 12706. 2) Названіе медвѣдя у гуцуловъ. Шух. І. 22. Словник української мови Грінченка