вуйко
Ву́йко:
— дядько (брат матері або чоловік тітки) [X]
— дядько (брат матері) [1]
— дядько [47;I]
— дядько по матері, брат матері [48]
— дядько, брат матері [IV]
— дядько, дядечко (материн брат) [XII]
— «Вуйко» пояснене словом «дядько», хоч не кожний дядько є вуйком. Вуйко — це дядько тільки по матері. Дядько по батькові в Галичині — стрик або стрико. [MО,I]
вуйко (21, 65) – “ведмідь”; [ІЦ-2006]
Джерело:
Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вуйко — ву́йко іменник чоловічого роду, істота діал. Орфографічний словник української мови
- вуйко — Ву́йко. Дядько, родич по материнській лінії. Панок з Волині, котрий, приїхавши на Буковину в село Н. в дрібних спадкових справах, пізнав ся там з одним з Цилевих вуйків, а від сего дістав ся на кватиру студента (Галіп, 36) // пол. Українська літературна мова на Буковині
- вуйко — Вуй, дядько, брат матері, брат жінки; ЕВ. ведмідь. Словник синонімів Караванського
- вуйко — -а, ч., діал. 1》 Дядько з боку матері, брат матері. 2》 Про старшого віком чоловіка (звичайно в шанобливому звертанні). Великий тлумачний словник сучасної мови
- вуйко — ВУ́ЙКО, а, ч., діал. 1. Дядько по матері, брат матері. – Се мій вуйко, брат моєї мами (І. Франко); Ви поглянули б лише в кімнату, їх усіх сиділо у бабусі за святвечірнім столом .. Словник української мови у 20 томах
- вуйко — ву́йко 1. брат матері (ст); брат матері або батька (м, ср): Вуйко, напевно, сидить у кімнаті біля столу, насупивши брови, і читає Овідія або виправляє школярські зошити, закривши долішньою губою сиві підстрижені вуса (Нижанківський)|| = вуй 2. знев. Лексикон львівський: поважно і на жарт
- вуйко — ВЕДМІ́ДЬ (великий хижий ссавець із незграбним масивним тілом, укритим густою шерстю), КЛИШОНО́ГИЙ жарт., БУРМИ́ЛО жарт.; МЕДВІ́ДЬ діал., ВУ́ЙКО діал. А громада.. рушила на ведмедів дивитись, що цигани навели в село (Г. Словник синонімів української мови
- вуйко — ВУ́ЙКО, а, ч., діал. 1. Дядько по матері, брат матері. — Ні, донько! — обізвався її вуйко помиряючи.., мов вибачаючи свою сестріницю за її жорстокість (Коб., III, 1956, 159). 2. Про старшого віком чоловіка (звичайно при шанобливому звертанні). Словник української мови в 11 томах
- вуйко — Вуйко, -ка м. 1) ум. отъ вуй. Кіндрат свині брат, а кабана вуйко. Ном. № 12706. 2) Названіе медвѣдя у гуцуловъ. Шух. І. 22. Словник української мови Грінченка