вуйко

ВЕДМІ́ДЬ (великий хижий ссавець із незграбним масивним тілом, укритим густою шерстю), КЛИШОНО́ГИЙ жарт., БУРМИ́ЛО жарт.; МЕДВІ́ДЬ діал., ВУ́ЙКО діал. А громада.. рушила на ведмедів дивитись, що цигани навели в село (Г. Квітка-Основ'яненко); Камчатка — край бурих ведмедів. Місцеві клишоногі — незлобиві (з журналу); Бурмило.. заплигав, як кінь на галопі (М. Трублаїні); Так реве медвідь, коли метка стрільцева рука ужене у здухи півсписа (Панас Мирний); "Вуйко" роздер ще дві корови (М. Коцюбинський).

ДЯ́ДЬКО (брат батька або матері; чоловік тітки), ДЯ́ДЯ розм.; ДЯ́ДЬО розм.; ВУ́ЙКО діал., ВУЙ діал. (брат матері); СТРИЙ діал., СТРИК діал., СТРИ́ЙКО діал. (брат батька). — Атож, лишуся до ранку, — радіючи нагоді побути цілу ніч з своєю ріднею, погодився з дядьком Остап. — То кличте ж до хати, дядю Федоре (А. Головко); — Нема чого йти додому, — думав пустунчик, — отець, напевно, уб'є на смерть. Утечу найліпше до вуйка, там бабуня мене не дасть (С. Ковалів); Князь з роду Ольговичів, Всеволод, знехтувавши родом і старшинством, напав на свого стрия Ярослава (П. Загребельний); Часом його стрик, Павло Гаєвий, передержав його якийсь час у себе, але недовго (Лесь Мартович); — Що там дома, що мати, стрийко, брати? (Юліан Опільський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вуйко — Ву́йко: — дядько (брат матері або чоловік тітки) [X] — дядько (брат матері) [1] — дядько [47;I] — дядько по матері, брат матері [48] — дядько, брат матері [IV] — дядько, дядечко (материн брат) [XII] — «Вуйко» пояснене словом «дядько»... Словник з творів Івана Франка
  2. вуйко — ву́йко іменник чоловічого роду, істота діал. Орфографічний словник української мови
  3. вуйко — Ву́йко. Дядько, родич по материнській лінії. Панок з Волині, котрий, приїхавши на Буковину в село Н. в дрібних спадкових справах, пізнав ся там з одним з Цилевих вуйків, а від сего дістав ся на кватиру студента (Галіп, 36) // пол. Українська літературна мова на Буковині
  4. вуйко — Вуй, дядько, брат матері, брат жінки; ЕВ. ведмідь. Словник синонімів Караванського
  5. вуйко — -а, ч., діал. 1》 Дядько з боку матері, брат матері. 2》 Про старшого віком чоловіка (звичайно в шанобливому звертанні). Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. вуйко — ВУ́ЙКО, а, ч., діал. 1. Дядько по матері, брат матері. – Се мій вуйко, брат моєї мами (І. Франко); Ви поглянули б лише в кімнату, їх усіх сиділо у бабусі за святвечірнім столом .. Словник української мови у 20 томах
  7. вуйко — ву́йко 1. брат матері (ст); брат матері або батька (м, ср): Вуйко, напевно, сидить у кімнаті біля столу, насупивши брови, і читає Овідія або виправляє школярські зошити, закривши долішньою губою сиві підстрижені вуса (Нижанківський)|| = вуй 2. знев. Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. вуйко — ВУ́ЙКО, а, ч., діал. 1. Дядько по матері, брат матері. — Ні, донько! — обізвався її вуйко помиряючи.., мов вибачаючи свою сестріницю за її жорстокість (Коб., III, 1956, 159). 2. Про старшого віком чоловіка (звичайно при шанобливому звертанні). Словник української мови в 11 томах
  9. вуйко — Вуйко, -ка м. 1) ум. отъ вуй. Кіндрат свині брат, а кабана вуйко. Ном. № 12706. 2) Названіе медвѣдя у гуцуловъ. Шух. І. 22. Словник української мови Грінченка