вуй

Вуй, вуя

м. Дядя. Желех. ум. вуйко. см. стрий, дядько.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вуй — вуй іменник чоловічого роду, істота діал. Орфографічний словник української мови
  2. вуй — вуя, ч., діал. Те саме, що вуйко 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вуй — ВУЙ, ву́я, ч., діал. Те саме, що ву́йко 1, 2. Великий князь Рюрик, вуй по матері, княгині Агафії Ростиславівні, за тодішніми звичаями вважався після батька найближчим родичем (В. Словник української мови у 20 томах
  4. вуй — вуй брат матері або батька (ст)||вуйко, вуйцьо Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. вуй — Дядько, брат матері Словник застарілих та маловживаних слів
  6. вуй — ДЯ́ДЬКО (брат батька або матері; чоловік тітки), ДЯ́ДЯ розм.; ДЯ́ДЬО розм.; ВУ́ЙКО діал., ВУЙ діал. (брат матері); СТРИЙ діал., СТРИК діал., СТРИ́ЙКО діал. (брат батька). Словник синонімів української мови
  7. вуй — ВУЙ, ву́я, ч., діал. Те саме, що ву́йко 1, 2. Словник української мови в 11 томах