вусач

ВУСА́НЬ (чоловік з вусами); ПРУДИ́ВУС (ПРУДИ́УС) розм. (з довгими пишними вусами); КРУТИ́ВУС розм. (з хвацько закрученими вусами); ВУСА́Ч рідше. Поруч з Славиком сидить її, Мар'янин батько — круглоголовий кремезний вусань (О. Гончар); — Що за баляндрасник отсей прудиус! — каже, сміючись, Сомко (П. Куліш); (Горпина:) Може, на мене задивиться який кожум'яцький прудивус (І. Нечуй-Левицький); Залишив свою мовчазність і сивий суворий вусач (Я. Баш).

МАРЕ́НА (річкова риба родини коропових), ВУСА́Ч. У незабруднених карпатських річках розвиваються такі оксифільні риби, як харіус, форель, головень, марена та інші (з журналу).

Значення в інших словниках

1. вусач — вуса́ч 1 іменник чоловічого роду, істота про людину рідко вуса́ч 2 іменник чоловічого роду, істота жук  Орфографічний словник української мови
2. вусач — I -а, ч., рідко. Те саме, що вусань. II -а, ч. Жук із виду вусачевих.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вусач — Вусань, продайвус, продавус, продивус, прудивус, прутивус  Словник чужослів Павло Штепа
4. вусач — ВУСА́Ч¹ (УСА́Ч), а́, ч., рідко. Те саме, що вуса́нь. – От добрячий цей Карпо! Посліднім ділиться... Ходімо, ходімо, – відказав перший усач (П. Мирний); Натовп стрепенувся, вусач читати перестав (Б.  Словник української мови у 20 томах
5. вусач — ВУСА́Ч¹, а́, ч., рідко. Те саме, що вуса́нь. А коли кухоль по черзі обійшов усіх, залишив свою мовчазність і сивий, суворий вусач (Баш, На землі.., 1957, 9); Молодь танцювала..  Словник української мови в 11 томах