Значення в інших словниках
-
вусач —
вуса́ч 1 іменник чоловічого роду, істота про людину рідко вуса́ч 2 іменник чоловічого роду, істота жук
Орфографічний словник української мови
-
вусач —
Вусань, продайвус, продавус, продивус, прудивус, прутивус
Словник чужослів Павло Штепа
-
вусач —
ВУСА́Ч¹ (УСА́Ч), а́, ч., рідко. Те саме, що вуса́нь. – От добрячий цей Карпо! Посліднім ділиться... Ходімо, ходімо, – відказав перший усач (П. Мирний); Натовп стрепенувся, вусач читати перестав (Б.
Словник української мови у 20 томах
-
вусач —
ВУСА́НЬ (чоловік з вусами); ПРУДИ́ВУС (ПРУДИ́УС) розм. (з довгими пишними вусами); КРУТИ́ВУС розм. (з хвацько закрученими вусами); ВУСА́Ч рідше. Поруч з Славиком сидить її, Мар'янин батько — круглоголовий кремезний вусань (О.
Словник синонімів української мови
-
вусач —
ВУСА́Ч¹, а́, ч., рідко. Те саме, що вуса́нь. А коли кухоль по черзі обійшов усіх, залишив свою мовчазність і сивий, суворий вусач (Баш, На землі.., 1957, 9); Молодь танцювала..
Словник української мови в 11 томах