Значення в інших словниках
-
вусань —
вуса́нь іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
вусань —
ВУСА́НЬ (рідко УСА́НЬ), я́, ч. Чоловік з великими вусами. Пасько Нестір, довгий, чорнявий вусань, повз двір ідучи, гукнув до старої (К. Гордієнко); В загоні Руднєва справді всі стали вусанями (П.
Словник української мови у 20 томах
-
вусань —
ВУСА́НЬ (чоловік з вусами); ПРУДИ́ВУС (ПРУДИ́УС) розм. (з довгими пишними вусами); КРУТИ́ВУС розм. (з хвацько закрученими вусами); ВУСА́Ч рідше. Поруч з Славиком сидить її, Мар'янин батько — круглоголовий кремезний вусань (О.
Словник синонімів української мови
-
вусань —
Вуса́нь, -ня́, -не́ві; -сані́, -ні́в
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
вусань —
ВУСА́НЬ, я́, ч. Чоловік з вусами. Пасько Нестір, довгий, чорнявий вусань, повз двір ідучи, гукнув до старої (Горд., II, 1959, 8); В загоні Руднева справді всі стали вусанями (Воронько, Партиз. генерал.., 1946, 9).
Словник української мови в 11 томах
-
вусань —
Вусань, -ня м. см. усань.
Словник української мови Грінченка