вусань

ВУСА́НЬ, я́, ч. Чоловік з вусами.

Пасько Нестір, довгий, чорнявий вусань, повз двір ідучи, гукнув до старої (Горд., II, 1959, 8);

В загоні Руднева справді всі стали вусанями (Воронько, Партиз. генерал.., 1946, 9).

Значення в інших словниках

1. вусань — вуса́нь іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. вусань — -я, ч. Чоловік з вусами.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вусань — ВУСА́НЬ (рідко УСА́НЬ), я́, ч. Чоловік з великими вусами. Пасько Нестір, довгий, чорнявий вусань, повз двір ідучи, гукнув до старої (К. Гордієнко); В загоні Руднєва справді всі стали вусанями (П.  Словник української мови у 20 томах
4. вусань — ВУСА́НЬ (чоловік з вусами); ПРУДИ́ВУС (ПРУДИ́УС) розм. (з довгими пишними вусами); КРУТИ́ВУС розм. (з хвацько закрученими вусами); ВУСА́Ч рідше. Поруч з Славиком сидить її, Мар'янин батько — круглоголовий кремезний вусань (О.  Словник синонімів української мови
5. вусань — Вуса́нь, -ня́, -не́ві; -сані́, -ні́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. вусань — Вусань, -ня м. см. усань.  Словник української мови Грінченка