вусатий

ВУСА́ТИЙ, а, е. Який має вуса.

На одних дверях був намальований вусатий і чубатий запорожець (Н.-Лев., І, 1956, 349);

Всі, усі тепер у полі. Бо роботи є доволі, Навіть Мурчик — кіт вусатий — Десь повіявся із хати (Стельмах, Колосок.., 1959, 20);

З обох боків, як стіни, стояло жито й шелестіло вусатим колоссям (Коцюб., І, 1955, 17);

Відповідно до міжнародної китобійної конвенції щороку встановлюються строки полювання на вусатих китів (Наука.., 7, 1958, 57).

Значення в інших словниках

1. вусатий — вуса́тий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. вусатий — -а, -е. Який має вуса.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вусатий — ВУСА́ТИЙ (рідко УСА́ТИЙ), а, е. Який має вуса (у 1–3 знач.). На одних дверях був намальований вусатий і чубатий запорожець (І. Нечуй-Левицький); Та він садив [дуби], усатий чародій, Роботі сам радіючи своїй (М. Рильський); Всі, усі тепер у полі.  Словник української мови у 20 томах
4. вусатий — Ого, ч. Тролейбус. * рогатий.  Словник сучасного українського сленгу
5. вусатий — Вусатий, -а, -е см. усатий.  Словник української мови Грінченка