вчасно

ВЧА́СНО (в потрібний момент), СВОЄЧА́СНО, ВПО́РУ (УПО́РУ), ЯКРА́З, СА́МЕ ВРАЗ, СА́МЕ ВЧАС, ДО РЕ́ЧІ. Вогнище пригасає, за ним уже не стежать так пильно, як напочатку, забуваючи і лінуючись вчасно підкидати сухе галуззя (В. Козаченко); Посій упору, будеш мати зерна гору (прислів'я); А впору сказане добре слово перед боєм — це той самий дощ, що.. багатим життям напуває ниву (М. Стельмах); Я відчував, що позбавляюсь сил.. Допомога Михайлова якраз була на часі (О. Досвітній); Дівування (Марії) прийшло ні зарано, ні запізно. Саме вчас (Ірина Вільде).

Значення в інших словниках

1. вчасно — Вча́сно: — рано [V-VII,IX,X] — своєчасно, зарані [II] — тут: передчасно, зарано [52]  Словник з творів Івана Франка
2. вчасно — (в потрібний момент) якраз, впору, до речі.  Словник синонімів Полюги
3. вчасно — вча́сно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
4. вчасно — пр., своєчасно, без запізнення, ВПОРУ, саме вчас <�враз>, в самий раз; Р. до речі.  Словник синонімів Караванського
5. вчасно — Присл. до вчасний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. вчасно — ВЧА́СНО. Присл. до вча́сний. Почав я писати – віршем і прозою – дуже вчасно, ще в нижній гімназії (І. Франко); Біля дверей завжди хтось чергував і вчасно подавав сигнал перестороги (І.  Словник української мови у 20 томах
7. вчасно — Хто вчасно лягає і вчасно встає, в того здоровля, маєток і розум є. Як будеш все робити своєчасно, то все матимеш.  Приповідки або українсько-народня філософія
8. вчасно — Вча́сно, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. вчасно — ВЧА́СНО. Присл. до вча́сний. Вогнище пригасає, за ним уже не стежать так пильно, як напочатку, забуваючи і лінуючись вчасно підкидати сухе галуззя (Коз., Сальвія, 1959, 89); Почав я писати — віршем і прозою — дуже вчасно, ще в нижній гімназії (Фр., І, 1955, 13).  Словник української мови в 11 томах