вчасно
ВЧА́СНО.
Присл. до вча́сний.
Почав я писати – віршем і прозою – дуже вчасно, ще в нижній гімназії (І. Франко);
Біля дверей завжди хтось чергував і вчасно подавав сигнал перестороги (І. Багряний);
Вогнище пригасає, за ним уже не стежать так пильно, як напочатку, забуваючи і лінуючись вчасно підкидати сухе галуззя (В. Козаченко).
Словник української мови (СУМ-20)