вчасно
ВЧА́СНО. Присл. до вча́сний.
Вогнище пригасає, за ним уже не стежать так пильно, як напочатку, забуваючи і лінуючись вчасно підкидати сухе галуззя (Коз., Сальвія, 1959, 89);
Почав я писати — віршем і прозою — дуже вчасно, ще в нижній гімназії (Фр., І, 1955, 13).
Словник української мови (СУМ-11)