відгородитися

ВІДМЕЖО́ВУВАТИСЯ (відокремлюватися від чогось), ВІДДІЛЯ́ТИСЯ, ВІДГОРО́ДЖУВАТИСЯ. — Док.: відмежува́тися, відділи́тися, відгороди́тися. Вілла "Урсула" з її мешканцями ніби жила своїм.. життям, відмежувавшись від подій (Н. Рибак); Потоком лиш.. відділяються одно від одного сих два села (Г. Хоткевич); Від степу відгородився він кам'яним муром (Н. Рибак).

Значення в інших словниках

1. відгородитися — відгороди́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. відгородитися — див. відгороджуватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відгородитися — ВІДГОРОДИ́ТИСЯ див. відгоро́джуватися.  Словник української мови у 20 томах
4. відгородитися — ВІДГОРОДИ́ТИСЯ див. відгоро́джуватися.  Словник української мови в 11 томах
5. відгородитися — Відгороджуватися, -джуюся, -єшся сов. в. відгородитися, -джуся, -дишся, гл. Отгораживаться, отгородиться.  Словник української мови Грінченка