відквітнути
ВІДЦВІСТИ́ (перестати, закінчити цвісти), ВІДКВІТУВА́ТИ, ВІДКВІ́ТНУТИ, ПЕРЕЦВІСТИ́, ВІДЦВІСТИ́СЯ розм.; ВІДКРАСУВА́ТИСЯ (про злакові культури). — Недок.: відцвіта́ти, перецвіта́ти, відцвіта́тися. Ой, цвіла та й відцвіла калинонька в лузі (Уляна Кравченко); Вже давно жито відквітувало (Ю. Збанацький); Одквітне квіт, і теплим молоком Повіє литий колос у роздоллі (М. Стельмах); (Лісовик:) Вже й сон-трава перецвітати стала (Леся Українка); Одцвілися, облетіли всі сади рясні (Дніпрова Чайка); Відкрасувалися буйно жита й пшениці (І. Цюпа).
Словник синонімів української мови