відмерзати

ВІДТАВА́ТИ (ставати незамерзлим), РОЗМЕРЗА́ТИСЯ, РОЗМОРО́ЖУВАТИСЯ, ВІДМЕРЗА́ТИ, ПРОТАВА́ТИ (на якусь глибину); ОБТАВА́ТИ (під дією тепла звільнятися з країв від льоду, снігу). — Док.: відта́нути, розме́рзнутися, розме́рзтися, розморо́зитися, відме́рзнути, відме́рзти, прота́нути, обта́нути. За яких-небудь кілька днів усе прийшло в рух, відтавало, пробуджувалось, овіяне теплим вітром (О. Гончар); Під першим громом розмерзається земля! (М. Стельмах); Морожена риба краще розморожується в підсоленій воді; Під чобітьми протане сніг — знов шуміть голубій весні (М. Рудь); Дорога пішла поміж чагарником, придавлена до землі важкими брилами мерзлого снігу, що обтавали по краях (Григорій Тютюнник).

Значення в інших словниках

1. відмерзати — відмерза́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. відмерзати — -ає, недок., відмерзнути і відмерзти, -зне, док. 1》 Під дією тепла розмерзатися, відтавати. 2》 Гинути від морозу (про частини тіла, рослини).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відмерзати — ВІДМЕРЗА́ТИ, а́є, недок., ВІДМЕ́РЗНУТИ, ВІДМЕ́РЗТИ, зне, док. 1. Під дією тепла розмерзатися, відтавати (про землю, воду і т. ін.). Порозтавали сніги, зійшла повідь, позбігала скрізь вода, а ще земля зовсім же то і не відмерзла (Г.  Словник української мови у 20 томах
4. відмерзати — ВІДМЕРЗА́ТИ, а́є, недок., ВІДМЕ́РЗНУТИ і ВІДМЕ́РЗТИ, зне, док. 1. Під дією тепла розмерзатися, відтавати. Порозтавали сніги, зійшла повідь, позбігала скрізь вода, а ще земля зовсім же то і не відмерзла (Кв.-Осн., II, 1956, 122).  Словник української мови в 11 томах