відмерзати

ВІДМЕРЗА́ТИ, а́є, недок., ВІДМЕ́РЗНУТИ і ВІДМЕ́РЗТИ, зне, док.

1. Під дією тепла розмерзатися, відтавати.

Порозтавали сніги, зійшла повідь, позбігала скрізь вода, а ще земля зовсім же то і не відмерзла (Кв.-Осн., II, 1956, 122).

2. Гинути від морозу (про частини тіла, рослини).

Хвища знялася, коні стомилися, ноги в людей відмерзали (Збан., Сеспель, 1961, 246);

— Я лежатиму тутечки! — кричав Петро. — Нехай мені одмерзнуть вуха, щоб ви знали (Юхвід, Оля, 1959, 98);

Гілки відмерзли.

Значення в інших словниках

1. відмерзати — відмерза́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. відмерзати — -ає, недок., відмерзнути і відмерзти, -зне, док. 1》 Під дією тепла розмерзатися, відтавати. 2》 Гинути від морозу (про частини тіла, рослини).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відмерзати — ВІДМЕРЗА́ТИ, а́є, недок., ВІДМЕ́РЗНУТИ, ВІДМЕ́РЗТИ, зне, док. 1. Під дією тепла розмерзатися, відтавати (про землю, воду і т. ін.). Порозтавали сніги, зійшла повідь, позбігала скрізь вода, а ще земля зовсім же то і не відмерзла (Г.  Словник української мови у 20 томах
4. відмерзати — ВІДТАВА́ТИ (ставати незамерзлим), РОЗМЕРЗА́ТИСЯ, РОЗМОРО́ЖУВАТИСЯ, ВІДМЕРЗА́ТИ, ПРОТАВА́ТИ (на якусь глибину); ОБТАВА́ТИ (під дією тепла звільнятися з країв від льоду, снігу). — Док.  Словник синонімів української мови