відповіт
ВІ́ДПОВІДЬ (усне або письмове повідомлення, пояснення з приводу чийогось запитання, звертання тощо), ВІДВІ́Т заст., ВІДПОВІ́Т заст., ВІДМО́ВА заст.; ВІ́ДПИС (письмова відповідь). Він чекав на відповідь... Вона підняла голову і сказала: — Нехай я подумаю... Прощавайте! (Г. Хоткевич); Тільки друг не шле одвіту, Ні привіту, ні слівця (А. Малишко); Чи заграє коли світ на Вкраїні ясний, Чи розвіє туман Злотним сонцем весни?.. Відповіту нема (В. Чумак); Нема одмови на питання (О. Олесь).
ВІ́ДПОВІДЬ (дія, вчинок, що здійснюється на противагу іншій дії, заклику, висловленню тощо), ВІДПОВІ́Т заст. Невже на всі великі події, На всі питання в вас одна відповідь є — Стогнання, сльози та дитячі мрії..? (Леся Українка); Ми вмієм дати відповіт Усім ворожим пащам! (М. Рильський).
Словник синонімів української мови