Словник синонімів української мови

відпочивок

ВІДПОЧИ́НОК (відновлення сил після втоми, припинення праці, руху тощо), СПОЧИ́НОК, ВІДПОЧИ́Н рідко, ВІДПОЧИ́ВОК розм., СПОЧИ́Н розм., СПОЧИ́ВОК розм., СПОЧИ́В розм., ОПОЧИ́НОК заст., ОПОЧИ́ВОК заст., ОПОЧИ́ВКА заст., ВІ́ДДИХ діал.; ПЕРЕПОЧИ́НОК, ПЕРЕДИ́ШКА, ПЕРЕДИ́Х рідше, ПЕРЕПОЧИ́ВОК розм., ПРИПОЧИ́ВОК діал. (на короткий час). Після відпочинку люди побадьорішали (Григорій Тютюнник); Втомився я.. Кров стукає у висках, домагаєсь (домагається) Спочинку (І. Франко); Буду їх (бійців) вітати. Запрошу їх до відпочину (А. Малишко); — Ось і нині! Неділя.., людям радість, відпочивок (І. Франко); Село Копані. Стаємо на спочин (І. Нехода); Пастухів — то вона (трембіта) кликала, ..на скромне поживлення і сякий-такий спочивок (Г. Хоткевич); Біль спітнілу спину рве, А треба ж із серпом без розгину згинаться.. І тільки й спочиву, що у Старої Ганьки Води напитися з полив'яної баньки (М. Рильський); Там собі великий та довгий опочивок мали (дума); Над річкою Самарською опочивку собі мають (Словник Б. Грінченка); — Не бачите, яка я зігріта й без віддиху?.. Я мушу.. відітхнути (О. Кобилянська); Йшли швидко й без зупинок, лише раз влаштувавши коротенький перепочинок на якомусь узліссі (І. Головченко, О. Мусієнко); Коротка передишка, безпечні стіни траншеї швидко повернули бійцям втрачену жвавість (О. Гончар); — Ох, і біг!.. Уже й світає, уже можна б і передих зробити, а ноги самі біжать (О. Гончар); Зупинившись на останній перепочивок, ..я покажу вам перейдену путь (Ю. Яновський).

Словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. відпочивок — відпочи́вок іменник чоловічого роду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. відпочивок — -вку, ч., розм., рідко. Те саме, що відпочинок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відпочивок — ВІДПОЧИ́ВОК, вку, ч., рідко. Те саме, що відпочи́нок. Сусіди до мене ходять, а я знов до їх – одвідуємось. Радимось, як городи засіваємо; вкупі наш одпочивок у свято... (Марко Вовчок); [Вустя:] Мало батько попоробили на своїм віку?...  Словник української мови у 20 томах
  4. відпочивок — див. відпочинок  Словник синонімів Вусика
  5. відпочивок — ВІДПОЧИ́ВОК, вку, ч., розм., рідко. Те саме, що відпочи́нок. [Вустя:] Мало батько попоробили на своїм віку? Нехай тепер вволю відпочинуть. [Зінько:] Пияцтво не відпочивок… (Кроп., ІІ, 1958, 217); — Ось і нині! Неділя.., людям радість, відпочивок (Фр., VII, 1951, 34).  Словник української мови в 11 томах
  6. відпочивок — Відпочивок, -вку м. = відпочинок. Употр. и во мн. ч.: Поки діло кінчати, — сядьмо на відпочивки. Подольск. г.  Словник української мови Грінченка