відталий

ТА́ЛИЙ (про землю, сніг і т. ін. — який розтанув, перетворився в багно, рідину тощо), РОЗТА́ЛИЙ, ВІДТА́ЛИЙ, РОЗМЕ́РЗЛИЙ (про землю). На розпатланій чуприні його дрібненькою росичкою тремтіли краплини талого снігу (А. Дімаров); Кардаш.. глибоко вдихнув вологе повітря, напоєне гострими пахощами талої землі (С. Журахович); Обличчя його було мокре від поту і розталого снігу (А. Головко); Іти було важко, бо відтала земля прилипала до чобіт (А. Шиян); Машина влетіла до села і почала братися на гору, буксуючи в розмерзлому багні, що було перемішалося з першим снігом (В. Кучер).

Значення в інших словниках

1. відталий — відта́лий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. відталий — -а, -е. Який розморозився під дією тепла. || Який звільнився від снігу або льоду під дією тепла.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відталий — ВІДТА́ЛИЙ, а, е. Який розморозився під дією тепла. І босі діти по землі відталій Рожевими п'ятками миготять (І. Вирган); Коли починається полярний день, у відталих калюжах з'являються ледве помітні водорості (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах
4. відталий — ВІДТА́ЛИЙ, а, е. Який розморозився під дією тепла. І босі діти по землі відталій Рожевими п’ятками миготять (Вирган, Квіт. береги, 1950, 11); Коли починається полярний день, у відталих калюжах з’являються ледве помітні водорості (Фіз. геогр.  Словник української мови в 11 томах