відталий
ВІДТА́ЛИЙ, а, е.
Який розморозився під дією тепла.
І босі діти по землі відталій Рожевими п'ятками миготять (І. Вирган);
Коли починається полярний день, у відталих калюжах з'являються ледве помітні водорості (з навч. літ.);
// Який звільнився від снігу або льоду під дією тепла.
Цікаві веселі лиця поприпадали до відталих вікон (К. Гордієнко).
Словник української мови (СУМ-20)