відталий
ВІДТА́ЛИЙ, а, е. Який розморозився під дією тепла.
І босі діти по землі відталій Рожевими п’ятками миготять (Вирган, Квіт. береги, 1950, 11);
Коли починається полярний день, у відталих калюжах з’являються ледве помітні водорості (Фіз. геогр., 5, 1956, 122);
// Який звільнився від снігу або льоду під дією тепла.
Цікаві веселі лиця поприпадали до відталих вікон (Горд., Чужу ниву.., 1939, 65).
Словник української мови (СУМ-11)