відтінь

ВІДТІ́НОК (один із різновидів відповідного кольору за ступенем яскравості; додаткове забарвлення на тлі основного), ВІДЛИ́В, ПІВТО́Н, ПО́ЛИСК, ВИ́ЛИСК, ВІ́ДЛИСК, ПЕРЕЛИ́В, ВІ́ДТІНЬ діал., СУ́ТІНКИ рідше. Села, заховані в садах, гаї вигравали всіма відтінками зелені (В. Гжицький); Сірі тіні набрали блакитних та рожевих відтінків (Ю. Яновський); Ось уже затремтів рожевий, з перловим відливом схід (М. Стельмах); Зір полонили і чарували ніжні півтони — тьмяно-білі і сині... (Т. Масенко); Кучері.. на диво чорні, з синюватим вилиском (О. Донченко); Цвітуть Карпати восени, грають переливами всіх барв, ще краще, ніж весною (В. Кучер); Кожний тон і кожний відтінь — се момент один, промінчик (І. Франко); Все було залите таким гарячим маревом і прикрите таким легким сивим туманом, що всі сутінки, всі кольори ніби зливались докупи (І. Нечуй-Левицький).

Значення в інших словниках

1. відтінь — ві́дтінь іменник чоловічого роду відтінок діал.  Орфографічний словник української мови
2. відтінь — -ю, ч., діал. Відтінок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відтінь — ВІ́ДТІНЬ, і, ж. і рідко ю, ч., діал. Відтінок. Кожний тон і кожний відтінь – се момент один, промінчик (І. Франко); Дністер .. вилискувався, як мерехтлива, всіма відтінями срібних, синіх та зелених красок перетикана лента (Б.  Словник української мови у 20 томах
4. відтінь — ВІ́ДТІНЬ, ю, ч., діал. Відтінок. Кожний тон і кожний відтінь — се момент один, промінчик (Фр., XI, 1952, 173).  Словник української мови в 11 томах