відцвітатися

ВІДЦВІСТИ́ (перестати, закінчити цвісти), ВІДКВІТУВА́ТИ, ВІДКВІ́ТНУТИ, ПЕРЕЦВІСТИ́, ВІДЦВІСТИ́СЯ розм.; ВІДКРАСУВА́ТИСЯ (про злакові культури). — Недок.: відцвіта́ти, перецвіта́ти, відцвіта́тися. Ой, цвіла та й відцвіла калинонька в лузі (Уляна Кравченко); Вже давно жито відквітувало (Ю. Збанацький); Одквітне квіт, і теплим молоком Повіє литий колос у роздоллі (М. Стельмах); (Лісовик:) Вже й сон-трава перецвітати стала (Леся Українка); Одцвілися, облетіли всі сади рясні (Дніпрова Чайка); Відкрасувалися буйно жита й пшениці (І. Цюпа).

Значення в інших словниках

1. відцвітатися — відцвіта́тися дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. відцвітатися — -ається, недок., відцвістися, -ітеться, док., розм., рідко. Те саме, що відцвітати 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відцвітатися — ВІДЦВІТА́ТИСЯ, а́ється, недок., ВІДЦВІСТИ́СЯ, іте́ться, док., розм., рідко. Те саме, що відцвіта́ти 1. Цвіли садки і відцвітались, а Микола не вертався (І.  Словник української мови у 20 томах
4. відцвітатися — ВІДЦВІТА́ТИСЯ, а́ється, недок., ВІДЦВІСТИ́СЯ, іте́ться, док., розм., рідко. Те саме, що відцвіта́ти 1. — Нащо одцвітаються пишні квітки? — думала вона (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах