відцвітатися

ВІДЦВІТА́ТИСЯ, а́ється, недок., ВІДЦВІСТИ́СЯ, іте́ться, док., розм., рідко.

Те саме, що відцвіта́ти 1.

Цвіли садки і відцвітались, а Микола не вертався (І. Нечуй-Левицький);

Не зчулася, як минула і весна, Не вгляділа, як одцвівся і садок, І черешні, і вишеньки, і бузок (Л. Глібов);

Одцвілися, облетіли Всі сади рясні (Дніпрова Чайка);

* Образно. Вона прагнула повного щастя, великого, красивого, щедрого. Щоб завжди хвилювало і перехоплювало дух, щоб, як вічна весна, не старілось і не відцвіталось ніколи (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. відцвітатися — відцвіта́тися дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. відцвітатися — -ається, недок., відцвістися, -ітеться, док., розм., рідко. Те саме, що відцвітати 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відцвітатися — ВІДЦВІСТИ́ (перестати, закінчити цвісти), ВІДКВІТУВА́ТИ, ВІДКВІ́ТНУТИ, ПЕРЕЦВІСТИ́, ВІДЦВІСТИ́СЯ розм.; ВІДКРАСУВА́ТИСЯ (про злакові культури). — Недок.: відцвіта́ти, перецвіта́ти, відцвіта́тися.  Словник синонімів української мови
4. відцвітатися — ВІДЦВІТА́ТИСЯ, а́ється, недок., ВІДЦВІСТИ́СЯ, іте́ться, док., розм., рідко. Те саме, що відцвіта́ти 1. — Нащо одцвітаються пишні квітки? — думала вона (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах