відцвітатися
ВІДЦВІТА́ТИСЯ, а́ється, недок., ВІДЦВІСТИ́СЯ, іте́ться, док., розм., рідко. Те саме, що відцвіта́ти 1.
— Нащо одцвітаються пишні квітки? — думала вона (Н.-Лев., ІІІ, 1956, 248);
Не зчулася, як минула і весна, Не вгляділа, як одцвівся і садок, І черешні, і вишеньки, і бузок (Гл., Вибр., 1957, 87);
Одцвілися, облетіли Всі сади рясні (Дн. Чайка, Тв., 1960, 347).
Словник української мови (СУМ-11)