1. Словник української мови в 11 томах

відцвітатися

ВІДЦВІТА́ТИСЯ, а́ється, недок., ВІДЦВІСТИ́СЯ, іте́ться, док., розм., рідко. Те саме, що відцвіта́ти 1.

— Нащо одцвітаються пишні квітки? — думала вона (Н.-Лев., ІІІ, 1956, 248);

Не зчулася, як минула і весна, Не вгляділа, як одцвівся і садок, І черешні, і вишеньки, і бузок (Гл., Вибр., 1957, 87);

Одцвілися, облетіли Всі сади рясні (Дн. Чайка, Тв., 1960, 347).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відцвітатися — відцвіта́тися дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. відцвітатися — -ається, недок., відцвістися, -ітеться, док., розм., рідко. Те саме, що відцвітати 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відцвітатися — ВІДЦВІТА́ТИСЯ, а́ється, недок., ВІДЦВІСТИ́СЯ, іте́ться, док., розм., рідко. Те саме, що відцвіта́ти 1. Цвіли садки і відцвітались, а Микола не вертався (І. Словник української мови у 20 томах
  4. відцвітатися — ВІДЦВІСТИ́ (перестати, закінчити цвісти), ВІДКВІТУВА́ТИ, ВІДКВІ́ТНУТИ, ПЕРЕЦВІСТИ́, ВІДЦВІСТИ́СЯ розм.; ВІДКРАСУВА́ТИСЯ (про злакові культури). — Недок.: відцвіта́ти, перецвіта́ти, відцвіта́тися. Словник синонімів української мови