відцвітатися
ВІДЦВІТА́ТИСЯ, а́ється, недок., ВІДЦВІСТИ́СЯ, іте́ться, док., розм., рідко.
Те саме, що відцвіта́ти 1.
Цвіли садки і відцвітались, а Микола не вертався (І. Нечуй-Левицький);
Не зчулася, як минула і весна, Не вгляділа, як одцвівся і садок, І черешні, і вишеньки, і бузок (Л. Глібов);
Одцвілися, облетіли Всі сади рясні (Дніпрова Чайка);
* Образно. Вона прагнула повного щастя, великого, красивого, щедрого. Щоб завжди хвилювало і перехоплювало дух, щоб, як вічна весна, не старілось і не відцвіталось ніколи (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відцвітатися — відцвіта́тися дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- відцвітатися — -ається, недок., відцвістися, -ітеться, док., розм., рідко. Те саме, що відцвітати 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- відцвітатися — ВІДЦВІСТИ́ (перестати, закінчити цвісти), ВІДКВІТУВА́ТИ, ВІДКВІ́ТНУТИ, ПЕРЕЦВІСТИ́, ВІДЦВІСТИ́СЯ розм.; ВІДКРАСУВА́ТИСЯ (про злакові культури). — Недок.: відцвіта́ти, перецвіта́ти, відцвіта́тися. Словник синонімів української мови
- відцвітатися — ВІДЦВІТА́ТИСЯ, а́ється, недок., ВІДЦВІСТИ́СЯ, іте́ться, док., розм., рідко. Те саме, що відцвіта́ти 1. — Нащо одцвітаються пишні квітки? — думала вона (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах