відчалювати
ВІДЧА́ЛЮВАТИ (про човни, судна — рухатися від берега), ВІДПЛИВА́ТИ, ВІДХО́ДИТИ. — Док.: відча́лити, відпливти́, відплисти́, відійти́. Говорили тихо, бо виряджали в далеку дорогу, і відчалювала шаланда за шаландою (Ю. Яновський); Від коси відпливає човен, ріже носом гладь води (І. Гончаренко); Корабель мав незабаром відплисти (О. Іваненко); Та завіса стала густою стіною в морі, і за її прикриттям почали відходити з Севастополя кораблі (В. Кучер).
Словник синонімів української мови