відчуття
ВІДЧУТТЯ́ (сприймання органами чуття навколишнього світу), ЧУТТЯ́, ВІДЧУВА́ННЯ, ПОЧУВА́ННЯ, ПОЧУТТЯ́ рідше. Дотикові відчуття; Відомо, що будь-який смак складається з чотирьох відчуттів: солодкого, солоного, кислого й гіркого (з журналу); Матвій Матвійович — хірург, а в пальцях хірурга, як відомо, підвищене чуття дотику (І. Волошин); Відчування, Свідомість, Розум — звідки ж вони узятись можуть, якщо не буде тіла? (П. Тичина); Туди тягло їх почування волі на степах (І. Нечуй-Левицький); Цілком можливо припустити, що тварини мають особливе почуття — почуття погоди, яке невідоме людям (з журналу).
ВІДЧУТТЯ́ чого (стан, викликаний сприйняттям чого-небудь), ПОЧУТТЯ́ (також із сл. що, ніби, мов, немов і т. ін.). Відчуття часу не зраджувало мічмана (В. Кучер); Ніколи не забуде Володька тих днів, сповнених злиднів, лиха і постійного відчуття голоду (А. Шиян); Занадто вже добре йшло все з самого початку. А це й притупило почуття небезпеки (А. Головко); Почуття, що поблизу є людина, яка страждає, перемогло страх (Григорій Тютюнник).
ПЕРЕДЧУТТЯ́, ПЕРЕДЧУВА́ННЯ, ВІДЧУТТЯ́ рідше, ПРЕЧУТТЯ́ заст., поет., ПРОЧУТТЯ́ діал., ПРОЧУВА́ННЯ діал. Коли мисливець підходить до лугу чи болота, багатого на дичину, його охоплює радісне передчуття щасливого полювання (М. Рильський); Якесь важке передчування збентежило її душу (І. Нечуй-Левицький); Відчуття близької розлуки ятрило материнське серце (А. Шиян); У грудях їх, мов криця загартованих, мимоволі вставало пречуття, що завтра й вони також поляжуть на січовій ниві (М. Старицький); Якесь лихе прочуття здавило їй серце в грудях (А. Крушельницький); Стискає у мене серце жах, Грозило щось, мов прочування смерті (І. Франко).
Словник синонімів української мови