відчуття

ВІДЧУТТЯ́ (сприймання органами чуття навколишнього світу), ЧУТТЯ́, ВІДЧУВА́ННЯ, ПОЧУВА́ННЯ, ПОЧУТТЯ́ рідше. Дотикові відчуття; Відомо, що будь-який смак складається з чотирьох відчуттів: солодкого, солоного, кислого й гіркого (з журналу); Матвій Матвійович — хірург, а в пальцях хірурга, як відомо, підвищене чуття дотику (І. Волошин); Відчування, Свідомість, Розум — звідки ж вони узятись можуть, якщо не буде тіла? (П. Тичина); Туди тягло їх почування волі на степах (І. Нечуй-Левицький); Цілком можливо припустити, що тварини мають особливе почуття — почуття погоди, яке невідоме людям (з журналу).

ВІДЧУТТЯ́ чого (стан, викликаний сприйняттям чого-небудь), ПОЧУТТЯ́ (також із сл. що, ніби, мов, немов і т. ін.). Відчуття часу не зраджувало мічмана (В. Кучер); Ніколи не забуде Володька тих днів, сповнених злиднів, лиха і постійного відчуття голоду (А. Шиян); Занадто вже добре йшло все з самого початку. А це й притупило почуття небезпеки (А. Головко); Почуття, що поблизу є людина, яка страждає, перемогло страх (Григорій Тютюнник).

ПЕРЕДЧУТТЯ́, ПЕРЕДЧУВА́ННЯ, ВІДЧУТТЯ́ рідше, ПРЕЧУТТЯ́ заст., поет., ПРОЧУТТЯ́ діал., ПРОЧУВА́ННЯ діал. Коли мисливець підходить до лугу чи болота, багатого на дичину, його охоплює радісне передчуття щасливого полювання (М. Рильський); Якесь важке передчування збентежило її душу (І. Нечуй-Левицький); Відчуття близької розлуки ятрило материнське серце (А. Шиян); У грудях їх, мов криця загартованих, мимоволі вставало пречуття, що завтра й вони також поляжуть на січовій ниві (М. Старицький); Якесь лихе прочуття здавило їй серце в грудях (А. Крушельницький); Стискає у мене серце жах, Грозило щось, мов прочування смерті (І. Франко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відчуття — Кожен, хто прагне просто, чітко і дохідливо формулювати свої думки, має вчитися розрізняти значення та відтінки слів, правильно вживати їх в усному й писемному мовленні. Ось, наприклад, іменники відчуття і почуття. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. відчуття — відчуття́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  3. відчуття — Відчування; (часу) чуття, почування; (краси) усвідомлення, розуміння, уявлення про; (розлуки) передчуття; У ФР. інтуїція; пор. СПРИЙНЯТТЯ. Словник синонімів Караванського
  4. відчуття — [в'іджчут':а] -т':а, р. мн. -т':іў Орфоепічний словник української мови
  5. відчуття — -я, с. 1》 Те саме, що відчування 1). Відчуття болю. Відчуття дотику. 2》 Здатність відчувати, сприймати явища навколишнього світу. 3》 спец. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. відчуття — ВІДЧУТТЯ́, я́, с. 1. Те саме, що відчува́ння 1. Кирик розтирав його [сало] по шорсткій шкорині хліба, злизував намащене і те відчуття смачного розтягував на цілий день (К. Словник української мови у 20 томах
  7. відчуття — див. почуття; чуття Словник синонімів Вусика
  8. відчуття — I у психології елементарні складові пізнавальних психічних процесів, які виникають внаслідок дії певних збудників на окремі органи чуттів; відображення характерних предметів, напр., барв, звуків, запахів. Універсальний словник-енциклопедія
  9. відчуття — чуття́ (відчуття́) лі́ктя. Взаємна підтримка, вірність у дружбі, товаришуванні і т. ін. Всі учасники ансамблю грали в квартети змалку, здобуваючи ті навики, які їм потім дуже знадобилися — чуття ліктя в ансамблі, інтонації, нюансах (З журналу)... Фразеологічний словник української мови
  10. відчуття — ВІДЧУТТЯ — одна із пізнавальних здатностей у теорії пізнання, полягає в перетворенні енергії зовнішнього подразнення на факт свідомості суб'єкта завдяки безпосередній дії матеріальних об'єктів на органи чуття людини: зору, слуху, дотику, смаку, нюху. Філософський енциклопедичний словник
  11. відчуття — Відчуття́, -ття́, -ттю́, -ття́м; -чуття́, -чутті́в, -чуття́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. відчуття — ВІДЧУТТЯ́, я́, с. 1. Те саме, що відчува́ння 1. Відчуття болю; Відчуття дотику. 2. Здатність відчувати, сприймати явища навколишнього світу. Словник української мови в 11 томах