1. Словник синонімів української мови

відчухрати

ВІДШМАГА́ТИ (дуже побити різкою, батогом, нагайкою і т. ін.), ВИ́СІКТИ, ВІДСТЬОБА́ТИ, ВИ́СТЬОБАТИ, ПОШМАГА́ТИ, ВИ́ШМАГАТИ, НАШМАГА́ТИ розм., ВСИ́ПАТИ розм., ВИ́БАТОЖИТИ розм., ВИ́ПОРОТИ розм., ВИ́ХВОРОСТИТИ розм., ВІДХЛЬОСТА́ТИ розм., НАХЛЬОСТА́ТИ розм., НАСТЬОБА́ТИ розм., ВИ́ПАРИТИ розм., ВІДШКВА́РИТИ розм., ВІДЧУХРА́ТИ розм., ВІДШПАНДЬО́РИТИ діал.; СПОЛОСУВА́ТИ, СПИСА́ТИ розм. (залишивши на тілі смуги). — Він викликав мене до себе, ніби в якійсь справі, і наказав відшмагати мене перед усім панством (З. Тулуб); — Хіба мені не вільно висікти мого хлопа, якщо він провинився? (І. Франко); Сказав Явтух Рябку: — оце тебе за те По жижках пошмагали, Що Пан із Панею сю цілу ніч не спали (П. Гулак-Артемовський); — Де вже там іграшки! Так і запорозькими киями не нашмагаєш спини й потилиці (Д. Мордовець); — Пропав сердешний Левко!.. Послали до губернатора, а той досі послав, щоб його випарили (Г. Квітка-Основ'яненко); Як відшкварили його, то вже він ніколи не бився (Панас Мирний); — Добре ти їх відчухрав. А то на голову сідають (Григорій Тютюнник); Гляди лишень, щоб я тебе за це не відшпандьорив (Словник Б. Грінченка); (Яків:) Воно ж дитя ще. А коли б твого хлопця так сполосувати? (М. Кропивницький). — Пор. 1. поби́ти, шмага́ти.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відчухрати — відчухра́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. відчухрати — -аю, -аєш, док., перех., розм. 1》 Те саме, що відчахнути. 2》 Те саме, що відшмагати 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відчухрати — ВІДЧУХРА́ТИ, а́ю, а́єш, док., розм. 1. що. Те саме, що відчахну́ти. Лось подивився на себе й попросив ножиці. Він рішуче відчухрав бороду, кинув на підлогу (із журн.). 2. кого. Те саме, що відшмага́ти 1. От так би зняв Та й одчухрав Отих творців законів!... Словник української мови у 20 томах
  4. відчухрати — див. побити Словник синонімів Вусика
  5. відчухрати — ВІДЧУХРА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм. 1. Те саме, що відчахну́ти. 2. Те саме, що відшмага́ти 1. От так би зняв Та й одчухрав Отих творців законів! (Сам., І, 1958, 232); — Добре ти їх відчухрав. А то на голову сідають (Тют., Вир, 1964, 365). Словник української мови в 11 томах
  6. відчухрати — Відчухрати, -раю, -єш гл. 1) Отрубить, отдѣлить вѣтку отъ ствола. 2) = відчухмарити. Словник української мови Грінченка