відчухрати
ВІДЧУХРА́ТИ, а́ю, а́єш, док., розм.
1. що. Те саме, що відчахну́ти.
Лось подивився на себе й попросив ножиці. Він рішуче відчухрав бороду, кинув на підлогу (із журн.).
2. кого. Те саме, що відшмага́ти 1.
От так би зняв Та й одчухрав Отих творців законів! (В. Самійленко);
– Добре ти їх відчухрав. А то на голову сідають (Григорій Тютюнник);
Батько наказав йому [хлопцеві] не відходити від кіз і обіцяв добряче відчухрати його палицею, якщо він не послухається (О. Авраменко).
3. що. Те саме, що відмаха́ти 3.
А ми з Григорієм зовсім нічого не бачимо, а кілометрів з вісім відчухрали (І. Багряний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відчухрати — відчухра́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- відчухрати — -аю, -аєш, док., перех., розм. 1》 Те саме, що відчахнути. 2》 Те саме, що відшмагати 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- відчухрати — див. побити Словник синонімів Вусика
- відчухрати — ВІДШМАГА́ТИ (дуже побити різкою, батогом, нагайкою і т. ін.), ВИ́СІКТИ, ВІДСТЬОБА́ТИ, ВИ́СТЬОБАТИ, ПОШМАГА́ТИ, ВИ́ШМАГАТИ, НАШМАГА́ТИ розм., ВСИ́ПАТИ розм., ВИ́БАТОЖИТИ розм., ВИ́ПОРОТИ розм., ВИ́ХВОРОСТИТИ розм., ВІДХЛЬОСТА́ТИ розм., НАХЛЬОСТА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
- відчухрати — ВІДЧУХРА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм. 1. Те саме, що відчахну́ти. 2. Те саме, що відшмага́ти 1. От так би зняв Та й одчухрав Отих творців законів! (Сам., І, 1958, 232); — Добре ти їх відчухрав. А то на голову сідають (Тют., Вир, 1964, 365). Словник української мови в 11 томах
- відчухрати — Відчухрати, -раю, -єш гл. 1) Отрубить, отдѣлить вѣтку отъ ствола. 2) = відчухмарити. Словник української мови Грінченка