відчуттєвий

ВІДЧУТТЄ́ВИЙ, а, е.

Пов'язаний із відчуттям.

Не бажав пристрастей, які на мене силою випадку падали. Отож драма моя – спроба примирення, того відчуттєвого примирення, якого давно прагну (Валерій Шевчук);

Ми починаємо некеровано сприймати світ як певну відчуттєву матрицю, як обмежений набір шаблонів сприйняття (Л. Дереш);

З'явилися складні назви на основі простих кольорів, у яких перший компонент містив суб'єктивну оцінку (ніжно-голубий, зловісно-червоний), елемент відчуттєвого сприймання (соковито-зелений, казково-голубий) (з наук. літ.);

Емпіризм – це філософське вчення, яке визнає відчуттєвий досвід єдиним джерелом знань та недооцінює роль раціонального пізнання (з навч. літ.);

Саме слова акумулюють досвід, у тому числі відчуттєвий. Слова і відчуття не суперечать одні одним (з Інтернету).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відчуттєвий — відчуттє́вий прикметник Орфографічний словник української мови