відчуття

ВІДЧУТТЯ́, я́, с.

1. Те саме, що відчува́ння 1.

Кирик розтирав його [сало] по шорсткій шкорині хліба, злизував намащене і те відчуття смачного розтягував на цілий день (К. Гриб);

Ти мимоволі простягаєш руку, прагнеш торкнутись чи зловити, а воно [павутиння] .. прослизає поміж твоїх пальців, зникає, навіть відчуття доторку .. не зостається на пучках (Є. Гуцало);

Відчуття болю.

2. Здатність відчувати, сприймати явища навколишнього світу.

Дотикові відчуття, особливо в поєднанні з вібраційною чутливістю, стають провідними при втраті одного, двох і більше аналізаторів (з наук. літ.);

Доведено, що куріння послаблює у людини апетит, притуплює її смакові відчуття (з наук.-попул. літ.).

3. Процес сприймання органами чуття навколишнього світу.

Відчуття – це відображення нашою свідомістю тієї чи іншої властивості матеріального предмета, наприклад, твердості, кольору (з навч. літ.);

// Підсвідоме сприймання чого-небудь.

Його не залишало відчуття присутності когось стороннього (О. Донченко);

Відчуття часу не зраджувало мічмана (В. Кучер).

4. чого, яке. Стан, викликаний сприйняттям чого-небудь.

Багато годин сиділи вони за столом, п'ючи вино, що об'єднувало їх, говорячи слова, що зміцняли відчуття дружби (Ю. Яновський);

– А ви що? Язик проковтнули? – враз почув Яків зовсім близько біля себе, і в ту мить до його затуманеної свідомості дійшло відчуття величезного, глибинного вдоволення. Таж він у Києві! (У. Самчук);

Ніякі уявлення не давали їй того відчуття, яке нахлинуло на неї зараз (А. Шиян);

У ліричних творах українські поети розкривають відчуття втіхи і насолоди, яку дає людині вільна праця (з навч. літ.).

5. Усвідомлення, розуміння чого-небудь.

Друге, що в моєму дитинстві було вирішальним для характеру моєї творчості, це любов до природи, правильне відчуття краси природи (О. Довженко);

Його сумління гризло відчуття якоїсь провини (М. Руденко);

Інформацію, вже відому читачеві, краще всього передавати найбільш стисло, по можливості непрямими засобами, щоб не створювати відчуття надмірності тексту (з наук. літ.).

6. Передчуття якоїсь події, явища.

Відчуття близької розлуки ятрило материнське серце (А. Шиян).

△ [Абсолю́тний] порі́г відчуття́ див. порі́г;

(1) Фанто́мне відчуття́ – відчуття чого-небудь ампутованого (перев. руки, ноги).

Існують так звані фантомні відчуття: скажімо, після операції людина протягом багатьох років відчуває свою ампутовану руку чи ногу (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відчуття — Кожен, хто прагне просто, чітко і дохідливо формулювати свої думки, має вчитися розрізняти значення та відтінки слів, правильно вживати їх в усному й писемному мовленні. Ось, наприклад, іменники відчуття і почуття. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. відчуття — відчуття́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  3. відчуття — Відчування; (часу) чуття, почування; (краси) усвідомлення, розуміння, уявлення про; (розлуки) передчуття; У ФР. інтуїція; пор. СПРИЙНЯТТЯ. Словник синонімів Караванського
  4. відчуття — [в'іджчут':а] -т':а, р. мн. -т':іў Орфоепічний словник української мови
  5. відчуття — -я, с. 1》 Те саме, що відчування 1). Відчуття болю. Відчуття дотику. 2》 Здатність відчувати, сприймати явища навколишнього світу. 3》 спец. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. відчуття — див. почуття; чуття Словник синонімів Вусика
  7. відчуття — I у психології елементарні складові пізнавальних психічних процесів, які виникають внаслідок дії певних збудників на окремі органи чуттів; відображення характерних предметів, напр., барв, звуків, запахів. Універсальний словник-енциклопедія
  8. відчуття — чуття́ (відчуття́) лі́ктя. Взаємна підтримка, вірність у дружбі, товаришуванні і т. ін. Всі учасники ансамблю грали в квартети змалку, здобуваючи ті навики, які їм потім дуже знадобилися — чуття ліктя в ансамблі, інтонації, нюансах (З журналу)... Фразеологічний словник української мови
  9. відчуття — ВІДЧУТТЯ — одна із пізнавальних здатностей у теорії пізнання, полягає в перетворенні енергії зовнішнього подразнення на факт свідомості суб'єкта завдяки безпосередній дії матеріальних об'єктів на органи чуття людини: зору, слуху, дотику, смаку, нюху. Філософський енциклопедичний словник
  10. відчуття — ВІДЧУТТЯ́ (сприймання органами чуття навколишнього світу), ЧУТТЯ́, ВІДЧУВА́ННЯ, ПОЧУВА́ННЯ, ПОЧУТТЯ́ рідше. Дотикові відчуття; Відомо, що будь-який смак складається з чотирьох відчуттів: солодкого, солоного, кислого й гіркого (з журналу)... Словник синонімів української мови
  11. відчуття — Відчуття́, -ття́, -ттю́, -ття́м; -чуття́, -чутті́в, -чуття́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. відчуття — ВІДЧУТТЯ́, я́, с. 1. Те саме, що відчува́ння 1. Відчуття болю; Відчуття дотику. 2. Здатність відчувати, сприймати явища навколишнього світу. Словник української мови в 11 томах