відчуття

ВІДЧУТТЯ — одна із пізнавальних здатностей у теорії пізнання, полягає в перетворенні енергії зовнішнього подразнення на факт свідомості суб'єкта завдяки безпосередній дії матеріальних об'єктів на органи чуття людини: зору, слуху, дотику, смаку, нюху. В результаті виникає суб'єктивний образ об'єктивної реальності, який є відносно правильним відбитком окремих властивостей предметів і явищ. В. соціально обумовлене і концептуально навантажене в процесі пізнання. Воно є джерелом первинних відомостей про об'єктивний світ, тому виступає початковим етапом процесу пізнання. Однак у трактуванні відношення предмета і його В. в різних варіантах теорії пізнання існують принципові розбіжності. Так, реалістичні теорії пізнання стоять на позиції незалежності об'єкта від В. Суб'єктивний ідеалізм розглядає предмет як поєднання багатьох В. і обумовлює його існування самим актом В. (Берклі, Мах). Перебільшення ролі В. у процесі набуття знань є характерним для сенсуалізму та емпіризму. Приниження або заперечення значення В. у пізнанні світу властиве раціоналізму. Психобіологічну природу В. вивчає фізіологія та психологія.

П. Йолон

Джерело: Філософський енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відчуття — [в'іджчут':а] -т':а, р. мн. -т':іў Орфоепічний словник української мови
  2. відчуття — ВІДЧУТТЯ́, я́, с. 1. Те саме, що відчува́ння 1. Кирик розтирав його [сало] по шорсткій шкорині хліба, злизував намащене і те відчуття смачного розтягував на цілий день (К. Словник української мови у 20 томах
  3. відчуття — див. почуття; чуття Словник синонімів Вусика
  4. відчуття — -я, с. 1》 Те саме, що відчування 1). Відчуття болю. Відчуття дотику. 2》 Здатність відчувати, сприймати явища навколишнього світу. 3》 спец. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. відчуття — I у психології елементарні складові пізнавальних психічних процесів, які виникають внаслідок дії певних збудників на окремі органи чуттів; відображення характерних предметів, напр., барв, звуків, запахів. Універсальний словник-енциклопедія
  6. відчуття — чуття́ (відчуття́) лі́ктя. Взаємна підтримка, вірність у дружбі, товаришуванні і т. ін. Всі учасники ансамблю грали в квартети змалку, здобуваючи ті навики, які їм потім дуже знадобилися — чуття ліктя в ансамблі, інтонації, нюансах (З журналу)... Фразеологічний словник української мови
  7. відчуття — Відчуття́, -ття́, -ттю́, -ття́м; -чуття́, -чутті́в, -чуття́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. відчуття — ВІДЧУТТЯ́ (сприймання органами чуття навколишнього світу), ЧУТТЯ́, ВІДЧУВА́ННЯ, ПОЧУВА́ННЯ, ПОЧУТТЯ́ рідше. Дотикові відчуття; Відомо, що будь-який смак складається з чотирьох відчуттів: солодкого, солоного, кислого й гіркого (з журналу)... Словник синонімів української мови
  9. відчуття — відчуття́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  10. відчуття — Відчування; (часу) чуття, почування; (краси) усвідомлення, розуміння, уявлення про; (розлуки) передчуття; У ФР. інтуїція; пор. СПРИЙНЯТТЯ. Словник синонімів Караванського
  11. відчуття — Кожен, хто прагне просто, чітко і дохідливо формулювати свої думки, має вчитися розрізняти значення та відтінки слів, правильно вживати їх в усному й писемному мовленні. Ось, наприклад, іменники відчуття і почуття. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  12. відчуття — ВІДЧУТТЯ́, я́, с. 1. Те саме, що відчува́ння 1. Відчуття болю; Відчуття дотику. 2. Здатність відчувати, сприймати явища навколишнього світу. Словник української мови в 11 томах