відчутний

ВІДЧУ́ТНИЙ (доступний для сприйняття органами чуття), ЧУ́ТНИЙ, ПОМІ́ТНИЙ, УЛОВИ́МИЙ (ВЛОВИ́МИЙ), УЛО́ВНИЙ. Ніч стала чорнильно-темною, запахи свіжого снігу, морожених трав, гнилуватого моху стали особливо відчутними (В. Собко); Ледь чутний дотик пальців; Ледь помітний північний вітрець відсвіжував обличчя (З. Тулуб); Директор кинув ледь уловимий докірливий погляд на Совинського (П. Загребельний).

СИ́ЛЬНИЙ (про удар — зроблений з великою силою), ДУ́ЖИЙ, МОГУ́ТНІЙ, МОГУ́ЧИЙ заст., ПОТУ́ЖНИЙ, ВІДЧУ́ТНИЙ, ПОВНОСИ́ЛИЙ. Бійці.. на бігу вскакували в свої хиткі судна, дужими ударами весел відпихалися на глибоке (О. Гончар); Раптом дужий стусан у спину урвав мої думки (П. Колесник).

Значення в інших словниках

1. відчутний — (який сприймається органами чуття) помітний, уловимий.  Словник синонімів Полюги
2. відчутний — відчу́тний прикметник  Орфографічний словник української мови
3. відчутний — (результат) вагомий, переконливий, (удар) дошкульний, (- втрату) великий, серйозний, г. невіджалуваний.  Словник синонімів Караванського
4. відчутний — [в'іджчутнией] м. (на) -тному/-т(‘)н'ім, мн. -т(‘)н'і  Орфоепічний словник української мови
5. відчутний — -а, -е. 1》 Який сприймається органами чуття. 2》 Помітний, значний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. відчутний — ВІДЧУ́ТНИЙ, а, е. 1. Який сприймається органами чуття. Ледь відчутний вітерець з острова здоганяє баркаси і приносить невидиму хвилю тонких ароматів (Л.  Словник української мови у 20 томах
7. відчутний — ВІДЧУ́ТНИЙ, а, е. 1. Який сприймається органами чуття. Ледь відчутний вітерець з острова здоганяє баркаси і приносить невидиму хвилю тонких ароматів (Сміл., Крила, 1954, 132); Ці відчутні на дотик і видимі нами на сцені предмети..  Словник української мови в 11 томах