відіпрати
ПРА́ТИ (змивати бруд з тканини, білизни тощо), ВІДПИРА́ТИ, МИ́ТИ розм. — Док.: попра́ти, ви́прати, відіпра́ти, поми́ти. Цілими днями пересиджують (коло ріки) сільські жінки, перучи на гладких плитах свою грубу білизну (І. Франко); — Цієї весни курявна буря ішла якась масляниста.. Так, було, насіче за день, що потім не відмиєшся, одежу не відпереш (О. Гончар); Грицькова мати часто ходе до неї витирати помости та мити білизну (С. Васильченко).
Словник синонімів української мови