Словник української мови Грінченка

відіпрати

I. Відпірати, -раю, -єш

сов. в. відіпрати, відперу, -реш, гл. Отстирывать, отстирать, отмывать, отмыть (бѣлье).

---------------

II. Відпірати, -раю, -єш

сов. в. відперти, відіпру, -преш, гл.

1) Отпирать, отпереть. Скрипливії ворітечка, не можу відперти. Мет.

2) Отражать, отразить, дать отпоръ, отогнать. Смерти не відперти. посл. Насилу відперли його. Черк. у.

3) Относить, отнести (тяжелое что либо).

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. відіпрати — відіпра́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. відіпрати — -дперу, -дпереш, док. Відмити, очистити одяг, білизну тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відіпрати — ВІДІПРА́ТИ див. відпира́ти².  Словник української мови у 20 томах
  4. відіпрати — ПРА́ТИ (змивати бруд з тканини, білизни тощо), ВІДПИРА́ТИ, МИ́ТИ розм. — Док.: попра́ти, ви́прати, відіпра́ти, поми́ти. Цілими днями пересиджують (коло ріки) сільські жінки, перучи на гладких плитах свою грубу білизну (І.  Словник синонімів української мови
  5. відіпрати — ВІДІПРА́ТИ див. відпира́ти².  Словник української мови в 11 томах