відіпратися

I. Відпіратися, -раюся, -єшся

сов. в. відіпратися, відперуся, -решся, гл. Отстирываться, отстираться, отмываться, отмыться (о бѣльѣ). У шось таке рушник уробили, що й не відіпралося. Черниг.

---------------

II. Відпіратися, -раюся, -єшся

сов. в. відпертися, відіпруся, -прешся, гл.

1) Отпираться, отпереться (о запорѣ).

2) = відмагатися 1. Відпірайся, мій синочку, що коника та й не маєш. н. п.

Значення в інших словниках

1. відіпратися — відіпра́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. відіпратися — ВІДІПРА́ТИСЯ див. відпира́тися³.  Словник української мови у 20 томах
3. відіпратися — ВІДІПРА́ТИСЯ див. відпира́тися².  Словник української мови в 11 томах