вітрити
ВИНЮ́ХУВАТИ (про собак і т. ін. — уважно нюхати, вивідуючи, чи не загрожує небезпека тощо), ПРИНЮ́ХУВАТИСЯ, ВІТРИ́ТИ діал. — Док.: ви́нюхати, приню́хатися. Пелехатий (вовк) винюхував повітря, високо підіймаючи голову, хоч добре знав, що нічого не винюшить (П. Загребельний); Пообідавши, Івась сів готувати уроки, але весь час спостерігав, як поводилися його чотириногі вихованці. Вони все приглядалися одне до одного, принюхувалися (О. Копиленко); Морду підняв (ведмідь) догори, вітрить, суне звільна, обережно (І. Франко).
Словник синонімів української мови