Словник синонімів української мови

гартувати

ГАРТУВА́ТИ (надавати металевим виробам твердості, пружності, міцності нагріванням з наступним швидким охолодженням), ЗАГАРТО́ВУВАТИ, СТАЛИ́ТИ. — Док.: загартува́ти, ви́сталити. Якби кайдани перегризти, То гриз потроху б. Та не ті, Не ті їх ковалі кували, Не так залізо гартували, Щоб перегризти (Т. Шевченко); Найбільше пишаються аравійці мечами з Багдада. Відомо всім, як вони загартовують їх: летять на скажених конях супроти холодного повітря (С. Скляренко); Богатир сказав народу: — То ж я з ваших рук не вроду, а народну мудрість пив, не в огні — в народній силі всепоборний меч сталив (Н. Забіла).

ГАРТУВА́ТИ (виховувати моральну й фізичну стійкість), ЗАГАРТО́ВУВАТИ. — Док.: загартува́ти. Хлопців під приводом, що гартує їх, почала (опікунка) систематично привчати до голоду й холоду (І. Франко); Сагайдачний гартував козацьке військо в боях та походах (З. Тулуб); Каторга й заслання підточили його здоров'я, але загартували волю до перемоги (Ю. Яновський).

Словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. гартувати — гартува́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. гартувати — -ую, -уєш, недок., перех. 1》 Надавати металевим виробам твердості, пружності, міцності нагріванням до високої температури та наступним раптовим охолодженням. 2》 перен. Виховувати моральну і фізичну стійкість у боротьбі з труднощами. || Зміцнювати здоров'я тренуванням.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гартувати — ГАРТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., кого, що. 1. Надавати металевим виробам твердості, пружності, міцності нагріванням до високої температури та наступним швидким охолодженням.  Словник української мови у 20 томах
  4. гартувати — Гартува́ти, -тую́, -ту́єш, -ту́є  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. гартувати — ГАРТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. 1. Надавати металевим виробам твердості, пружності.міпності нагріванням до високої температури та наступним раптовим охолодженням.  Словник української мови в 11 томах
  6. гартувати — Гартува́ти, -ту́ю, -єш гл. Закалять. Гартувати залізо. Чуб. І. 46. Шабельки гартують. Шевч. 131. Бідуючи, серце собі гартували. О. 1862. ІІІ. 25.  Словник української мови Грінченка