геть-геть

ДАЛЕ́КО (на великій відстані; на велику відстань), НЕБЛИ́ЗЬКО, ГЕН, ГЕН-ГЕ́Н підсил., ДАЛЕЧЕ́НЬКО розм.; ВДАЛИНІ́ (УДАЛИНІ́), ВДАЛЕЧИНІ́ (УДАЛЕЧИНІ́) (на великій відстані); ГЕТЬ, ГЕТЬ-ГЕ́ТЬ підсил. (перев. на велику відстань). — А де ж тут у вас криниця?.. — Далеко, на луці, он там під горою геть (Марко Вовчок); На позиченій кобилі далеко не заїдеш (прислів'я); Від війта до двора було неблизько (І. Франко); Весь вигін.. був запруджений возами, аж ген туди за вітряки (А. Головко); Вона йшла додому.., і тільки ген-ген, на самому краю її думок, таки з'явилася худібка, пощипуючи травицю (М. Стельмах); Дві хати стояли одна від одної далеченько (Б. Грінченко); Твій голос, друже, чую вдалині (М. Нагнибіда); Передовий патруль раптом помітив удалечині кілька білих силуетів (з газети); Могли б (утікачі) чкурнути геть світ за очі звідси (О. Гончар); Далі і хмарочки стали розходитись, і покотились геть-геть за крутії гори (Г. Квітка-Основ'яненко).

Значення в інших словниках

1. геть-геть — геть-ге́ть прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
2. геть-геть — пр., добряче, порядно; У ФР далеченько, широченько, височенько  Словник синонімів Караванського
3. геть-геть — ГЕТЬ-ГЕ́ТЬ, присл., розм. Дуже далеко; далеко-далеко. Дніпро геть-геть собі розкинувся! Сіяє батько та горить (Т. Шевченко); Він гарконув з такою нерозміреною силою, що кинулись зо сну і захиталися на акації гілочки, а полем геть-геть пішла луна (С.  Словник української мови у 20 томах
4. геть-геть — див. далеко  Словник синонімів Вусика
5. геть-геть — Геть-ге́ть, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. геть-геть — ГЕТЬ-ГЕ́ТЬ, присл.,розм. Далеко-далеко. Дніпро геть-геть собі розкинувся! Сіяє батько та горить (Шевч., II, 1953, 298); Вже сонце геть-геть піднялося і почало немилосердно пекти (Фр., V, 1951, 401).  Словник української мови в 11 томах